Home Page
Home Page
#EducationNotDeportation
Download PDF

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ЗА РІВНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МІЖНАРОДНИХ СТУДЕНТІВ

До німецького уряду,
міністрів внутрішніх справ німецьких земель,
Федерального міністерства освіти і науки,
Берлінського сенату,
Берлінського державного управління імміграції,
президентів берлінських університетів,
Фонду прийому до університетів,
берлінського бюро з питань боротьби з дискримінацією,
бюро з питань різноманітності та відповідних державних службовців

Ми — іноземні студенти без українських паспортів, які втекли від війни в Україні — Black, Indigenous, People of Color.

Ми все ще переживаємо психологічні травми від війни, оскільки кожна частина нашого життя була втрачена або викорінена. Наші мрії були короткочасними, а можливості, які ми шукали в Україні, були зруйновані.

Ми зазнали насильства через дискримінацію та расове профілювання під час виїзду з України до Німеччини. Потрапивши в Німеччину, ми зіткнулися з негостинним прийомом на структурному рівні, оскільки поточна німецька політика заважає нам відновити перспективи для побудови нашого майбутнього життя у цій країні.

Хоча згідно з рішенням Ради ЄС від 4 березня 2022 року українці отримали відносно простий і небюрократичний доступ до дозволів на проживання, роботу і навчання, житла, соціальних виплат та достатньо часу для відновлення свого життя в Німеччині, нам не було надано такі права. Ми засуджуємо нерівне ставлення до будь-яких біженців за ознакою країни походження, громадянства, соціально-економічного статусу чи раси.

Спільно зі студентами Freie Universität, Humboldt Universität, Universität der Künste Berlin, Technische Universität, Berliner Hochschule für Technik та інших прихильників, ми об’єдналися, щоб подолати нерівне, дискримінаційне ставлення закріплене у німецьких законах, з яким стикаються вимушено переміщені студенти без українських паспортів. В Україні перебувало близько 70 000 іноземних студентів, що побудували успішну кар’єру, навчання та життя, які були раптово зруйновані мілітаризованим насильством. Велика кількість цих студентів, рятуючись від війни, потрапила до Німеччини.

Говорячи з наших позицій та на основі досвіду, з яким ми стикаємося, ми вимагаємо:

1. РІВНЕ ВКЛЮЧЕННЯ ДО § 24 AufenthG

Оскільки ми не маємо українського громадянства, ми відчуваємо надзвичайну нестабільність в особистому житті та у пошуку майбутнього в Німеччині.

Найважливішим є те, що уряд Німеччини не має консенсусу щодо того, чи ми маємо право на отримання дозволу на проживання відповідно до директиви ЄС § 24 AufenthG, яка пропонує відносно небюрократичні та нескладні процедури для українських біженців, право на навчання та роботу, соціальнy та державнy допомогy та звільнення від фінансового підтвердження (підтвердження Lebensunterhalt, згідно з § 5 Abs. 3). Усе наше життя та перспективи нашого майбутнього, які були зосереджені в Україні, відповідно до Європейської настанови 2022/C 126 I/01, мають однаково розглядатися як значущі зв’язки.

Натомість ми стикаємося з гострою нестачею місць для проживання, нездатністю задовольнити наші основні потреби, а також відсутністю визначеності чи підтримки щодо нашого права на роботу та навчання. Коли ми звертаємося до університетів Німеччини, намагаючись легалізувати наше перебування за межами § 24 AufenthG, нам відмовляють, заявляючи, що ми можемо подати заявку, тільки якщо спочатку отримаємо легальний дозвіл на проживання. На нас не поширюється — або для нас не існує прозорих механізмів включення до існуючої системи інтеграції студентів- біженців (програми Gasthörer*innen+ у HU, TU та UdK, якщо взяти за приклад Берлін) як засобу продовження навчання та легалізації нашого перебування, через відсутність прозорості та юридичних консультацій, а також через бюрократичні перешкоди щодо відповідності вимогам § 24 AufenthG.

Виключення нас з цього тимчасового захисту відповідно до розділу 24 Німецького Закону про проживання призводить до втрати наших досягнень і нашого майбутнього, змушуючи нас «повернутися» до країн походження, які ми всі покинули з незмінних та вагомих причин.

Ми втекли від тієї ж війни. Ми пройшли таку ж відстань. Ми також залишили своє життя позаду.

Ми вимагаємо рівного включення тих, хто не має українських паспортів, до § 24 AufenthG!

2. ПІДТРИМКА СТУДЕНТІВ БЕЗ ДОКУМЕНТІВ

Ми стикаємося з багатьма перешкодами для отримання та визнання наших документів. У деяких із нас незаконно забрали документи або вони були втрачені в дорозі. Українські університети зберігають наші академічні довідки, стверджуючи, що ми повинні фізично повернутися до України, щоб забрати їх, спочатку закінчити та/ або самостійно відрахуватися з навчання. Крім того, ми стикаємося з тим, що українську систему оцінок важко перекласти на німецьку. Для деяких програм, таких як медицина та стоматологія, нам виявилося неможливим передати наявні кредити та визнати попереднє навчання.

Дипломи про середню шкільну освіту з багатьох наших країн (наприклад, із Західної Африки) у Німеччині, також не визнаються. З усіма цими бюрократичними перешкодами багатьом із нас неможливо вступити до університетів.

Відповідно до Berl-HZVO, § 2 Abs. 4, університети можуть вільно приймати рішення щодо необхідних документів та «форми» заяв. Ми закликаємо застосувати цей регламент, щоб адаптувати систему до наших ситуацій.

Ми вимагаємо підтримки у наданні чи звільнення від вимоги надання документів для тих, хто не може отримати до них доступ або визнати їх!

3. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

На відміну від людей з українськими паспортами, ми стикаємося з необґрунтованими фінансовими перешкодами для навчання.

Щоб подати заявку на вступ до університетів у надії продовжити навчання, ми повинні:
– підтвердити заблокований рахунок (Sperrkonto) у розмірі
10 332 євро, який зміниться на 11 172 євро в осінньому семестрі
– оплатити збори університету в системі uni
-assist (75 євро за першу заявку і додатково 30 євро за кожну наступну заявку)
– оплатити переклад наших сертифікатів на німецьку або англійську мову (приблизно 250 євро) – оплатити тести з англійської мови, такі як IELTS, TOEFL або іспит Cambridge (приблизно 245 євро за іспит)
– оплатити тести з німецької мови, такі як Goethe-Zertifikat або Deutsches Sprach Diplom (приблизно 150 євро)
– оплатити медичне страхування (приблизно 120 євро на місяць).

Абсолютно нерозумно вимагати від нас ці фінанси, коли ми втекли від війни і залишили позаду все своє нормальне життя. Багато з нас — молоді люди, які готувалися до майбутньої кар’єри завдяки освіті в Україні, від нас не можна очікувати великих сум заощаджень. Наші заощадження були спрямовані на фінансування житла, існування та навчання в Україні, а в Німеччині вони мають спрямовуватися на невідкладні потреби, такі як транспорт, житло, їжа, гігієна тощо.

З нечіткими, незрозумілими та суперечливими законами про отримання дозволів на роботу, нам важко легально працювати в цій країні.

Ми вимагаємо фінансової підтримки (наприклад, BAföG) та звільнення від сплати для вступу до університетів — наприклад, через децентралізовані процеси вступу, а не уніфіковану систему!

4. ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНІВ ПОДАЧІ ДОКУМЕНТІВ ДО ВСТУПУ ДО ВНЗ

На відміну від людей з українськими паспортами, ми стикаємося зі стресовими, короткотривалими та непослідовними термінами легалізації свого перебування через навчання.

Хоча ми щойно прибули до Німеччини (кілька місяців, тижнів чи навіть днів тому), нам рекомендовано подати заявку на вступ за кілька тижнів заздалегідь (приблизно до кінця травня) на обробку заявок в Uni-assist на осінній семестр. Кінцевий термін для вступу до більшості університетів — 15 липня. Для деяких із нас, кому потрібно буде пройти Studienkolleg (підготовчий курс), оскільки наші дипломи та сертифікати не визнаються в Німеччині, ці терміни можуть бути навіть коротшими.

Законне перебування у Німеччині осіб без паспорта України до 31 серпня 2022 року, яке визначено UkraineAufenthÜV, також не є достатньою кількістю часу для нас, щоб зібрати наші документи, отримати фінанси та виконати різні необхідні вимоги для вступу до університетів. Cуперечливо, наше перебування в рамках поточної політики є коротшим, ніж кінцевий термін подання заявок до 1 жовтня згідно з Berl-HZVO, § 2 Abs. 1, який призначений для людей, що юридично не вважаються рівними німецьким студентам.

Ми вимагаємо продовжити терміни подачі заявок до UkraineAufenthÜV та університетів, з метою задоволення наших основних потреб в цій країні та подальших вимог!

5. ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ПІДТРИМКА З ПИТАНЬ ВИВЧЕННЯ МОВИ ТА НАДАННЯ МОВНИХ СЕРТИФІКАТІВ

Ми отримуємо дуже мало або взагалі ніякої підтримки для того щоб відповідати вимогам володіння німецької та англійської мовами з метою навчання. 

Усі вихідці з країн Західної Африки не визнаються як такими, які вільно володіють англійською мовою. Ми рішуче засуджуємо ці вимоги, оскільки більшість із нас розмовляють і читають англійською все своє життя, а англійська мова є офіційною мовою у багатьох країнах (наприклад, Нігерії, Гани тощо). Для деяких із нас, які закінчили бакалавр з англійської мови, навіть цей диплом не визнається доказом знання мови, оскільки диплом було отримано у незахідної країні. 

У більшості університетських програм Берліну від нас вимагається володіння німецькою мовою на рівні B2-C1. Без централізованої підтримки, яка координує та направляє нас, де і як ми можемо вивчити німецьку мову, а також фінансової підтримки для фінансування цих мовних курсів, нам надзвичайно важко навіть зрозуміти, з чого ми можемо почати. Окрім того, за такий короткий термін перебування у Німеччині, це є об'єктивно неможливим досягти такого високого рівня володіння мовою. Більшість університетів не пропонують курси вивчення німецької мови рівня А1 кожного семестру, цього семестру включно. 

Ми вимушені вивчити мову за короткий проміжок часу, з невеликими ресурсами або взагалі без жодних ресурсів для того щоб оволодіти мінімальним рівнем знання мови, для того, щоб наші кандидатури могли були розглянуті до зарахування до мовного курсу. 

Ми вимагаємо централізовані, фінансовані державою послуги, які допомагають нам вивчати німецьку мову, а також запропоновані університетами поглиблені та регулярні курси німецької мови від рівня A1, які є доступними для всіх! 

Ми вимагаємо, щоб усі англомовні програми були доступними для перегляду, а також звільнення від вимог щодо підтвердження рівня знання німецької мови для вступу на курси, які не потребують німецької мови для навчання! 

Ми вимагаємо перекладення навчальних курсів та їх викладання англійською мовою для того, щоб навчання було однаково доступним для всіх! 

6. СОЦІАЛЬНІ, ПСИХОЛОГІЧНІ ТА АНТИДИСКРИМІНАЦІЙНІ СЛУЖБИ 

Як і всі, хто покинув країну через війну, ми психологічно травмовані та переживаємо труднощі, пов’язані з тим, що залишили своє життя позаду. Крім того, як інтернаціональні студенти без українських паспортів, які є переважно Black, Indigenous, People of Color, ми стикаємося з екстремально важкими та нерівними бюрократичними перешкодами, страхом неминучої депортації, труднощами інтеграції в іноземну країну та дискримінаційним досвідом расового профілювання. 

Ми стикаємося з ворожим імміграційним персоналом у наших спробах легалізувати наше перебування та дотримуватися заплутаних бюрократичних процедур. Деякі з нас були незаконно затримані або примушені до проходження процедури надання притулку без будь-яких ресурсів чи згоди. Деякі з нас були незаконно депортовані назад до рідних країн і не знають, що робити у такій ситуації. Деякі з нас навіть відчайдушно повернулися назад до небезпечної ситуації в Україні, оскільки не можуть впоратися з несправедливими труднощами перебування в Німеччині. 

Через нерівноправне застосування законів, наш досвід у Німеччині був важким та напруженим. 

Ми ізольовані від громадського сектору та доступу до соціальних і психологічних ресурсів. 

Відповідно до закону BerlHG § 5b Abs. 4, університети мають враховувати надзвичайні обставини іноземних студентів, які мають історію еміграції. Ми закликаємо втілити це положення, оскільки університети та державні структури стверджують, що практикують антидискримінаційну роботу та притримуються цього закону, але це не є достатнім щоб підтримати нас у прекарних ситуаціях, у яких ми перебуваємо на даний момент. 

Ми вимагаємо скасувати всі неправомірні заклики до проходження процедури надання притулку! 

Ми вимагаємо від державних службовців в імміграційних структурах адекватне, доступне, антидискримінаційне ставлення, а також надання точної інформації! 

Ми вимагаємо створення фінансованих державою центрів для розгляду скарг та процедур підзвітності з метою відшкодування особам, які постраждали від несправедливого ставлення! 

Ми вимагаємо злагодженої активізації соціальних, психологічних та антидискримінаційних структур підтримки для вимушено переміщених студентів без українських паспортів! 

Ми закликаємо до зміни нинішньої дискримінаційної політики Німеччини, виконання наших вимог та створення можливостей для продовження нашого майбутнього у цій країні. Наш вищезазначений список вимог є частиною минулої і поточної мігрантської, антирасистської боротьби за рівні права численних груп, які зазнають дискримінації. Ми вимагаємо застосування всіх можливих юридичних методів – наприклад, запропонованих Flüchtingsrat і Migrationsrat для біженців і вимушено переміщених іноземних студентів, – для покращення ситуації для всіх громадян третіх країн, переміщених внаслідок війни, включаючи іноземних робітників. 

Ми засуджуємо соціальну невидимість і нестабільність окремих груп людей, які стали вразливими через нерівні правові системи. Ми віримо, що міграція є правом людини і що освіта має бути доступною для всіх.

Підписано, 

logo

Signatures

Organizations

Individuals

#EducationNotDeportation